Маленька дівчинка сумно дивилася в дзеркало, коли мама розчісувала їй волосся перед сном. — Мама, а бувають негарні діти? Жінка задумалась — Мені здається, не бувають. Малюки ніби створені для любові і захоплення: у них великі довірливі очі, крихітні носики, і милі губки бантиком. А чому ти питаєш? Дівчинка підібрала коліна д о груд ей і зітхнула: — Якби я була красива, та жінка, яка наро дила мене зі свого животика, не залишила б мене одну Мама сіла поруч з малям і притиснула її до себе. — Коли ти наро дилася, ти була найкрасивішою на світі! Ти і зараз така — дивись, у тебе такі чудові густе волосся, такі великі зелені очі. Будь-яка мама мріє про таку доньці, як ти! — Але чому тоді вона не забрала мене з собою ?? Мама обняла дитину і стала ласкаво перебирати довге хвилясте волосся.
— Дітки не завжди відразу потрапляють до своїх мамам. Іноді вони народжуються у жінок, які зовсім не вміють бути мамою, уявляєш? І тоді жінка дивиться на дитину і думає: яка напрочуд гарна дівчинка у мене наро дилася. От би скоріше знайти її маму !! І тоді вона відвозить дитину в спеціальний будиночок, де діткам шукають мам. — А мами? Чому мами самі не народжують собі малюка? — смуток в голосі дівчинки вже змінилася дитячою цікавістю. — Бувають такі мами, у яких малюки в животики ніяк не заводяться! Так було і у мене. Я вирішила, що мій малюк загубився, і відправилася шукати тебе. Ось так і ти наро дилася — а ми з татом тебе шукали. — Виходить, я загубилася ?? — Ні, крихта моя, ти знайшлася! — і мама дзвінко, щасливо засміялася.
— А як ви з татом дізналися, що це я ваша дочка? Мама ніжно посміхнулася. -Як тільки ми побачили тебе, відразу зрозуміли — ти та сама дівчинка з наших мрій, найкрасивіша в світі! І ми сказали тобі: як добре, що ми тебе знайшли. А ти нам посміхнулася, і тоді ми стали не просто мамою і татом, а твоїми батьками. А ти стала не просто красивою малятком, а нашої улюбленої донечкою, уявляєш? — Уявляю … — дівчинка залізла під теплу ковдру і мрійливо заплющила очі. Мама поціл увала дитину в лоб, вимкнула світло і побажала доньці добраніч. — Мамочко? — Так, моя хороша? — От було б здорово, якби всі малюки скоріше знайшли своїх мам і тат. А батьки — своїх діток! Так? — Так, моя хороша. Краще навіть і придумати складно!