Мені було вісімнадцять років , коли я вийшла заміж. Ми були заkохані один в одного і не затягували з весіллям, тому що я була ваrітна. Я дуже любила Стаса. У нас наро дилася маленька принцеса Діана, яка була дуже схожа на свого тата. Я була на сьомому небі від щастя, а він завжди був якимсь невдоволеним. Відносини були напруженими, постійні сварки та непорозуміння. Стас дорікав мені кожною заробленою kопійкою, казав, що я нах лібниця. Я плакала і не розуміла, що мені робити, адже дитині було всього пару місяців, мені не було з ким її залишати.
Заробляв він мало, але зате у нього були kредити, адже йому була потрібна дорога машина, а тепер йому на хліб грошей не вистачає, але винна в цьому я. Мій терпець урвався, і я вирішила взяти свій червоний диплом і почати вчитися. Поступила до Юридичної Академії. Навчалася я на бюджеті, бо набрала найвищий бал . Знайшла собі зручну роботу, щоб не просити у Стаса rроші на проїзд та утримання себе та своєї доньки. Мені дуже пощастило, адже робота була просто поряд із домом. Потрібно було допомагати по дому пенсіонерці Єлизаветі Іванівні. Я дуже вдячна за її доброту, вона дуже добре ставилася до нас. На третьому курсі я вже почала працювати помічником у юридичній конторі. Тепер черговим приводом для сварок стало те, що я здобула освіту, роботу і стала незалежною .
Я дуже намагалася зберегти наш шлюб, бо дуже любила Стаса, але ця людина була непоправною. Я не витримала і подала на р озлучення, зібрала речі та поїхала в нікуди. Зателефонувала однокурсниці і попросила переночувати у неї. Наступного ранку ми з Діаночкою поїхали до сусіднього міста і зняли там квартиру. Доню я влаштувала в дитячий садок, а сама почала шукати роботу. Через рік відбулося відкриття моєї власної юридичної контори. Я вдячна собі за стійкість та цілеспрямованість. Заради дочки я йтиму вперед і досягну великих вершин. Антон нас ще жодного разу не згадував, він втратив роботу і почав пити.