Ми жили в двокімнатній квартирі, у мене залишилася квартира від бабусі, і я її здавала, щоб якось платити за іпотеку. Коли зовиця виходила заміж, ми їй говорили, що цей чоловік не пара і вона з ним буде просто нещасна. Свекруха теж її попереджала, але все без толку, вона говорила, що любить його дуже сильно, і він насправді хороший. Вийшла вона заміж за нього, і сильно пошкодувала, він її навіть бив, незважаючи на те, що Вероніка була вагітна. Після трьох років мук, вона все ж прийняла рішення розлучитися з ним. Нам її звичайно було шкода, але що ми могли зробити,
це був її вибір, ми її попереджали. Прийшла якось свекруха до нас і сказала ,що дочка її залишилася без будинку і без фінансів, тому вони прийняли рішення, що вона може жити в моїй квартирі. Я сказала, що насправді, квартира нам дуже потрібна, адже ми її здаємо і отримуємо за це непогані гроші, це наше додаткове джерело доходу. Свекруха сказала, що вони не збиралися безкоштовно жити у мене, ми домовилися про оплату і зовиця відразу ж переїхала до мене на квартиру. Після цього почалися наші проблеми, за квартиру платила свекруха, але часто затримували плату,
навіть коли Вероніка почала працювати, то все одно Ніна Миколаївна продовжувала платити за свою дочку. Мій чоловік спробував сказати їй, що вже вистачить себе так обтяжувати, сестра сама зможе вирішити питання, адже вже працює, на все це свекруха почала обурюватися і говорити, що ми родичі і беремо плату за проживання. Дивні вони люди, якщо вважають, що за наш рахунок зможуть поліпшити своє матеріальне становище.