Катя та Михайло товаришували зі шкільних часів. Михайло, старший у багатодітній сім’ї, завжди мав пристрасть до кулінарії, особливо процвітаючи у приготуванні супів та соусів. Його брати і сестри часто захоплювалися його талантом, але він ніколи не розкривав своїх кулінарних секретів, натомість пропонуючи лише спробувати та відчути аромати. Катя, з іншого боку, була єдиною дитиною в сім’ї: брат пішов із життя молодим, після чого батько покинув її та матір. Коли вони подорослішали, їхні стосунки розцвіли, і після закінчення школи Михайло зробив Каті пропозицію руки та серця.
Вони почали відкладати гроші на своє весілля та майбутній будинок. Проте їхні плани було порушено, коли Михайло потрапив в автомобільну аварію дорогою додому з роботи, що вимагало тривалого відновлення. Після виписки Михайла із лікарні саме Катя взяла на себе повну відповідальність за нього. Навіть власна мати відмовилася дбати про нього. Уся ця ситуація спонукала Катю шукати для них новий будинок на гроші, які вони назбирали на весілля. Мати Каті, усвідомивши їхнє скрутне становище, запропонувала їм пожити в неї, а гроші відкласти на одужання Михайла. Таким чином вони стали жити разом. Зрештою здоров’я Михайла відновилося, і вони одружилися на скромній церемонії без участі його родини.
Згодом мрія Михайла про власний кулінарний заклад збулася: вони з Катею відкрили невелике сімейне кафе, яке стрімко процвітало. Мати Каті допомагала з їхніми двома дітьми, зміцнюючи сімейні узи. Якось відчужена мати Михайла відвідала кафе, намагаючись помиритися зі своїм сином, але тільки для отримання фінансової допомоги для своєї молодшої дочки. Михайло згадав про поведінку всієї своєї сім’ї у найважчий для нього період – і відмовився підтримати її. Незважаючи на складнощі минулого, Михайло та Катя створили люблячу родину, а їхні діти мали турботливу бабусю в особі матері Каті. Їхнє життя розквітало, наповнене любов’ю та теплом будинку, який вони збудували разом.