Вчора мені зателефонувала сестра чоловіка. Я навіть не знала, що вона має мій номер. -Ти що, не знаєш, що моїй мамі 67 років. У неї слабке здоров’я, відчепись від неї. Справа в тому, що я вирішила вийти із декрету. Нам дуже потрібні гроші. І те, що я знову почну працювати, радує всіх – окрім моєї золовки. Моя донька вже виросла, але за нею все одно треба наглядати.
Няню наймати сенсу не було, бо її зарплата була б еквівалентною до моєї. Тому я і попросила свекруху нас виручити. Вона з радістю погодилася. Моїй золовці 40 років. Вона заміжня, не працює, оскільки її чоловік досить-таки пристойно заробляє. Оскільки в неї дуже багато вільного часу, вона сує свій ніс всюди, куди може. З братом вона практично не спілкується, не допомагала нашій родині ніколи.
З матір’ю вона спілкується скайпом. Свекруха випадково розповіла доньці, що вона перебирається до нас, щоб сидіти з онукою. Після того, як вона нахамила мені, взялася за свого брата. Зателефонувала йому, почала говорити, який він невдаха і злидні, що досі скидає свої nроблеми на стареньку маму, і що йому має бути со ромно. Що робити у цій ситуації, не знаємо ні я, ні свекруха.