»Ви що, гостей квітами пригощатимете, посадили б краще картопл», обурилася моя тітка коли побачила сад, замість городу

Швидше за все, і у Вас є родичі, далекі чи ближні, але з ким вам не хочеться спілкуватися, але доводиться з низки причин. І в мене така родичка одна є. Моя тітка по материнській лінії. Від неї ще замолоду її чоловік втік. Подавав на розлучення, не роздумуючи. Адже вона жахлива бурчунча і все має бути за її бажанням і наказом. А чоловік у неї був офіцером та не виносив двох командувачів на сімейному полі. Так і вирішив розірвати із нею стосунки. Під час розлучення в суді вони такий скандал закотили,

що суддя ледве заспокоїв їх і навіть не сумнівався в розірванні їхнього шлюбу навіть без випробувального терміну. Але зовсім не про це я хотів розповісти вам. Отже, дзвонить мені тітка, а вона живе за багато кілометрів від нас в іншому місті. І каже, мовляв, подруг хоче своїх відвідати, а у них квартирки маленькі, їй незручно у них залишатися. Просила прожити тиждень у нас. Але я неохоче погодився, бо в якомусь столітті вона щось попросила. І поселили ми її у нас на дачі, де дружина садила шикарні кущі троянд і не тільки.

Advertisements

Всі наші гості не могли відірвати око від нашого квіткового саду. А ось тітонька як побачила квіти, почала: — Ну що за маленька земельна ділянка, вам що, шкода було більшу територію купити? А чого не посадили чогось їстівного? Ви що, гостей квітами пригощатимете? Але ми ввічливо посміхнулися й промовчали. За тиждень поїхали її проводити на вокзал, заходимо на дачу – а там усе перекопане. Дружина кинулася в сльози, а я накричав на тітку, висловив усе, що думав і провів її до вокзалу. З того часу, як вона спотворила наш сад, ми з нею не бажаємо спілкуватися.

Advertisements
Advertisements

Leave a Comment