Я наро дила дитину відразу, як вийшла заміж. Ми з чоловіком давно зустрічалися, з першого курсу університету. А після отримання диплома, ми тут же розписалися, і я не стала втрачати зайвого часу — заваrітніла. Тільки ось моя свекруха була незадоволена. Вона вважала, що я занадто молода, щоб стати мамою. Моя думка про те, що я дуже хочу дитину і не бачу причини чогось чекати-її не влаштовувала. Але потім почалося все найжа хливіше…
Після наро дження дочки свекруха стала чіплятися, що я вибрала для дитини старе ім’я-Маріша. Вона твердила, що зараз молодь називає дітей по-модному, наприклад Олівія або Аріана. Але мені з дитинства подобалося ім’я Маріша, і я не бачила нічого поганого в цьому імені. Далі свекруха стала натякати, що мені одній з дитиною буде важко перший час, тому вона переїхала до нас на час. Я була не проти: зайві руки не завадять, але як я потім пошкодувала про це. Свекруха щодня починала з криків, через що прокидалася Маріша. Вона кричала, що я не так годую дитину,
не так її спати укладаю, навіть обід для чоловіка неправильно варю, хоча моєму чоловікові все завжди подобається. Вона буквально вишукувала у мене мінуси, а коли їх знаходила, то замість того, щоб спокійно все пояснити, вона просто починала кричати. -Всі не рви ти мені попсувала. — Так навіщо ви мене тоді терпите? Ви самі приїхали, вас ніхто не змушував. — Ну ти і ха мка. Після цих слів свекруха зібрала речі і ухала до себе. Ми якийсь час не спілкувалися, але зараз трохи стали телефонувати, і вона начебто змінила до мене своє ставлення.