Мати власну квартиру — порятунок, тому що не потрібно більше думати про те, як би накопичити кошти, економити на всьому, але, на жаль, у нас із чоловіком не було власної квартири. Коли я виходила заміж, то знала, що майбутній чоловік не має житла, але я не збиралася жити під одним дахом зі своєю свекрухою; тому я вмовила чоловіка відразу ж зайнятися питаннями іп отеки. У нас швидко вдалося знайти потрібну суму для першого внеску, відразу після весілля перебралися в нашу квартиру. Я звичайно ж відмовляла собі у всьому, але не збиралася відмовлятися від довгоочікуваного відпочинку,
тим більше ми з чоловіком працювали без вихідних вже довгий час. Чоловік казав, що у відпустку зможемо поїхати лише тоді, коли заплатимо більшу частину іпотеки, але я не погодилася з цим, бо платити нам потрібно було 15 років. Я не збираюся сидіти і чекати, поки пройде стільки часу і все моє життя, щоби поїхати відпочити. На цьому ґрунті у нас постійно виникають сварки та ск андали, свекруха підливає олії у вогонь, приходить до нас і прямо перед чоловіком каже, чому я купила ту чи іншу річ. Вона говорила, що я не вмію господарювати, не можу економити і тому дотепер у нас немає квартири.
Так і хотілося повернутися і запитати, чому ж у Вас немає власного житла, якщо Ви така гарна господиня? Чоловік постійно лає мене, каже, що мені не потрібно витрачати гроші на кафе, походи з подружками, але я не можу так жити. Я – молода, мені хочеться веселитися, виходити гуляти, витрачати rроші, які я ледве заробляю. Не повірите, але чоловік навіть забирає в мене зарплату; так і хочеться подати на ро злучення та стати незалежною жінкою; все одно чоловік не забезпечує.