Мій брат вже довгий час живе зі своєю обраницею в цивільному шлюбі. Стас не збирався робити їй пропозицію. Вважав, що це всього лише формальність, один раз у нього вже був штамп у паспорті. З першою дружиною вони прожили рік, завести дітей не встигли. А от Яна — дуже хороша дружина наро дила йому сина і дочку, але одружуватися він все одно не хоче. Я і мама відразу з нею подружилися. Вона дуже добра, чуйна, прекрасна господиня. Зараз не працює, тому що у дочки nроблеми зі здоров’ям. Яна мріє про те, щоб Стас зробив їй пропозицію.
Її родичів теж бентежить їх статус. Все, чого брат досяг за ці роки — їх спільна заслуга. Яна в усьому йому допомагала. Тому має право бути співвласником. Однак ніякі документи не зможуть підтвердити цього, адже вони один одному ніхто. Брат казав, що любить її, гроші дає, але от заміж кликати принципово не хоче. Яна дуже довіряє чоловікові, ніколи не обду рить. А от Стас нещодавно придбав квартиру в таємниці від дружини. Як виявилося, це вже друга покупка житла, про яку Яна не знає. Мама вважає, що ми не повинні втручатися у справи брата, і продовжує його прикривати. Якщо вони раптом розлучаться, брат буде з трьома квартирами, а вона з дітьми залишиться біля розбитого корита.
Невже у них взагалі немає совісті? Вона ж завжди була поруч з ним у важкі моменти, коли навіть грошей на хліб не вистачало. Мама сказала, що Яна сама винна в тому, що не змогла довести чоловіка до РАГС-а. Ці думки не виходять у мене з голови. Я не знаю, як допомогти невістці. Вона дуже гарна, мені шкода її. Мама теж молодець. Посміхається їй, перед подругами нахвалює, а сама своєму синові навіть сказати не може, щоб той змінив свое ставлення до дружини.