Ми з чоловіком нещодавно придбали свою квартиру та переїхали. Але свекруха одразу почала встановлювати свої правила та втручатися з порадами. rроші на квартиру нам дала моя мати, яка отримала спадщину і, продавши його, забезпечила моє майбутнє. Щоб убезпечити мене, вона наполягла на шлюбному договорі. Чоловік погодився. Він вніс частину суми та записав туди доньку. Усіх такий розклад влаштовував, окрім свекрухи. Ми ніяк не могли їй пояснити, що квартира куплена на гроші моїх батьків, а не нажита спільною працею. Так вийшло, що переїзд співпав з виходом з декрету,
і доньку довелося водити до дитячого садка. Вранці ми разом виходимо з дому, навіть не поснідавши. Донька — малоїжка, якщо і з’їдає щось, то за компанію, а ми обходимося перекушуванням. Увечері вдома готуємо щось швидке чи замовляємо готову їжу. А ось у вихідні я годинами стояла біля плити та готувала різноманітну їжу. Але раптом бабуся вирішила приїхати та залишитися з ночівлею у сина. Свекруха постійно допомагала дочці з будинком і няньчилась з онукою, при тому, що золовка була в декреті. Коли свекруха зайшла до нас, то з порога почала висловлювати невдоволення.
Скрізь запорошено, брудно, не прибрано, їжі немає нормальної. Почала вичитувати мене. А коли побачила, що онука перед садком не снідає, сказала, що ми її голодною залишаємо і що ми — недолугі батьки. Вона дочці допомагає у всьому, тому у неї завжди в будинку прибрано і приготовлено. Довго ми сварилися зі свекрухою, згадали всі старі образи, після чого свекруха поїхала від нас. Пізніше вона намагалася натиснути на сина, але той був за сім’ї. Так я про себе вирішила, що свекрухи в моїй оселі більше немає місця.