Роки нашої інтернатури і ординатури були складними в фінансовому плані. Маленькі доходи, пов’язані з постійними нічними чергуваннями, не сприяли розвитку романтики. Добре, хоч жили у моєї мами, все ж легше, коли додому приходиш, а їсти вже приготовлено і в квартирі чистенько. Чесно, не знаю, як би я справлялася сама, якби жили окремо. Тому і дочку народили, коли ці роки, повні хвилювання і напруженої роботи, залишилися позаду, і ми вже твердо стояли на ногах. Ми придбали квартиру в хорошому районі. Зро били в ній дорогий ремонт, часто запрошували друзів на вихідні. Життя потекло розмірено і спокійно, без душевних потрясінь. Коли в наше ЛОР-відділення прийшла нова лікарка, я помітила її через кілька тижнів. Ми з чоловіком обідали в їдальні, як завжди; раптом, посеред трапези, до нашого столика підійшла молода жінка і привітно заговорила з моїм чоловіком. Я мимоволі була вражена метаморфозами в поведінці коханого.
До того ми обговорювали його нову пацієнтку, жінку у віці, якій випали складна операція і тривале відновлення. Він нарікав, що хвору привели до нього дуже пізно, хвороба настільки ускладнена, що невідомо, яким виявиться результат операції. Але варто було тільки підійти новенької лікарці, як обличчя чоловіка прояснилося. Розмова з нею була усипаний жартами, веселощами і навіть легким фліртом. Я слухала чоловіка і згадувала, коли ми в останній раз так весело розмовляли, але згадати так і не змогла. Наші бесіди складалися з робочих моментів і турботою про доньку. Між нами давно не було романтики, пристрасті, а фраза «Я тебе люблю» звучала все рідше між нами. Коли жінка попрощалася і пішла, лице чоловіка продовжувало зберігати задоволення від зустрічі. Мене, звичайно, це дуже зачепило, як і те, що він навіть не спромігся нас представити один одному. Він щось пробурмотів невиразне і швидко пішов до свого відділення.
Якось раз я почала вичитувати нашу санітарку за те, що та похабно ставиться до своїх обов’язків, залишаючи на підлозі брудні розводи, в той час, коли в клініці повинна бути стерильність. Вона огризнулася: — Ви б краще за своїм чоловіком так дивилися, а не за мною! За чоловіком? Що це означає? Санітарка розповіла, що мого чоловіка часто бачать в компанії тієї самої новенької жінки-лікаря — Віри, а також він став з недавніх пір частим гостем в ЛОР-відділенні. Це помітили багато колег, але ніхто мені про це в очі не говорив. Увечері я запитала у чоловіка про це, на що отримала відповідь, що ходить він до Віри за консультаціями з приводу своїх пацієнтів.
Дивно, чому раніше такого не було, і як може консультувати початківець лікар досвідченого хірурга? Ну, да ладно. Через кілька днів я, спускаючись з верхнього поверху, раптом побачила їх разом. Чоловік йшов з Вірою, ніжно підтримуючи її під руку. Я вирішила нічого не говорити, але почала, на свій сором, стежити за чоловіком: ритися в його телефоні, підслуховувати розмови, на роботі часто забігала до нього в відділення.
Поки факти зради побачити не вдалося, але передумови до цього були в наявності. Наближалися новорічні свята — на роботі намічався корпоратив. Нещодавно виявила заховану в шафі коробочку з красивими золотими сережками, які мені дуже сподобалися. Я подумки похвалила чоловіка за хороший смак і очікувала Нового року, щоб отримати такий елегантний подарунок. Увечері ми поїхали в нашу клініку відзначати корпоратив, було дуже весело і шумно. Коли я, втомлена і трохи хмільна, хотіла відправитися додому, то не змогла знайти чоловіка. Хтось бачив, як він прямував до свого відділення — і я пішла туди. Я стояла перед кабінетом чоловіка і чула якусь метушню, сміх і звуки, які свідчили про близькість. Вірочка поводилася голосно, нітрохи не соромлячись того, що вони, взагалі-то, на робочому місці. Тремтячими руками я прочинила двері.
Перше, що кинулося в очі — коробка з тими самими сережками, які я виявила в своїй шафі! Так ось кому вони призначалися, а зовсім не мені … Я повернулася і втекла, на вулиці викликала таксі і поїхала додому. До сих пір не можу зважитися сказати чоловікові, що я їх застукала. Адже ці слова припускають подальші дії з мого боку. Наприклад, розлучення. Цього я не хочу. Може, почекати, поки пристрасть до Віри охолоне? Тим часом чоловік часто почав пропадати на нічних чергуваннях, їздити на «семінари» і ще бозна-куди — тільки б не вдома. Мені, звичайно, вже добрі люди прямо розповідають про зради, але я нічого йому не кажу. А чоловік вважає, що я ні про що не здогадуюся. Вважаю, час поставить все на свої місця, а зараз я хочу зберегти сім’ю і батька для дочки. Але в голові лише одне питання: невже чоловік і справді думає, що я не знаю про його коханку?