Моєму синові, Антоші, вже 5, хоч той і виглядає на всі 10. Він у мене міцний хлопець, красень-весь в мене. Однак є в ньому все-таки вада малесенька: він все ще на rрудному вигодовуванні… Ні, ну серйозно, це дуже велика проблема. Я беру сина з собою на чоловічі заняття: на риболовлю з пацанами, на хокей, на футбол. Він дуже активно у всьому бере участь, але як тільки ми повертаємося додому, він бачить маму і давай випрошувати молока. Причому він на цьому ґрунті почав вередувати. Наприклад, просить молока, не отримує його, починає кричати до тих пір,
поки не отримає. Ах, так, він же вже дорослий пацан, не тільки кричить, але і забирається на матір. Таке відбувається і в гостях . Дружина потім забирає сина і йде з ним в іншу кімнату, а коли мене запитують, що з дитиною, і я відповідаю, всі відразу дивуються, мовляв, яке вигодовування — він же скоро в школу піде. Власне, і я цього не розумію. Моя дружина-психолог-педіатр. Вона каже, що rрудне вигодовування позитивно відбивається на фізичному і психологічному розвитку дитини, але у мене є деякі сумніви з цього приводу.
Ні, у фізичному плані все ідеально. Син взагалі не хворіє. Я навіть не пам’ятаю, щоб він застудився або заразився чимось сезонним в садку. Але ось про психологічний того ж я сказати не можу, адже син начебто на вигляд міцний, а трохи що на вулиці – відразу біжить до матусі з криками. Скільки б я дружині не говорив, що з цією справою потрібно розібратися, вона каже, що зі школою все закінчиться, але до школи ще далеко, і мені здається, сина вже важкувато буде відірвати від маминої спідниці.