Еліза з Ніною товаришували ще зі школи. Після школи обидві вступили до університету. Еліза завжди вчилася добре, школу та університет закінчила на відмінно. Ніна ледве закінчила університет. Після інституту Еліза вступила на роботу, а Ніна закохалася в якогось бізнесмена та поїхала з ним закордон. Виявилося, що він має сім’ю, а Ніні він зняв десь кімнату і іноді відвідував її. Так «попелюшка» жила надголодь зі своїм заморським «принцем». За першої ж нагоди Ніна зателефонувала Елізі і попросила грошей на квиток. Так Ніна вирвалася і повернулася зі своєї «подорожі» додому. Еліза влаштувалася працювати у банк, там познайомилася з Ігорем, вони одружилися та виховували доньку. Вона мала дружну і благополучну сім’ю. А Ніна так і не вийшла заміж, вона чоловіків міняла, як рукавички. Навіть на роботу не влаштувалась, весь час десь підробляла. І у свої сорок три роки вона не мала ні сім’ї, ні нормальної роботи. Еліза постійно намагалася триматися подалі від подруги, їй не подобався її спосіб життя.
Якось увечері, купивши тортик, Ніна наскочила до них у гості. Їй дуже сподобався Ігор. З того часу Ніна стала часто навідуватись у гості до Елізи, навіть без запрошення. Вона мала види на її чоловіка, а Еліза якось не помітила, що чоловік захопився її подругою. Якось увечері, коли вона готувала вечерю, від подруги отримала смс : « Приходь у кафе «Стигла вишня» і знайдеш свого благовірного». Зайшовши до кафе, Еліза побачила Ігоря та Ніну. Ігор дивився на неї закоханими очима та ніжно цілував її руку. -Я вам не зава джу? Він не очікував побачити дружину, вона застала його зненацька. — Ні , звичайно, подруга. Ігор ніяк не міг набратися сміливості, щоб поговорити з тобою. Ми кохаємо одне одного, і ми вирішили бути разом. Ігор мовчки уткнувся у тарілку і навіть не дивився на неї. Елізі було прикро, невже вона двадцять років любила і жила із зрадником і слабаком?
-Щастя вам. Еліза , щоб не розплакатися, розгорнулася та пішла. Додому не хотілося їхати, вона припаркувалася біля відчиненого кафе. Сиділа вона там, дивлячись у нікуди. Як таке можливо? Як вона могла не помітити? Вони планували відпустку, у них навіть квитки, за два дні виліт. — Дімо, дивись яка жінка! Яка гарна та нещасна. Я підійду до неї. Олег підійшов до неї, і вони розмовляли. Елізі було легко говорити з незнайомою людиною. Вона навіть не помітила, як розмовляла з незнайомцем, навіть не спитавши ні його імені, ні назвавши свого. Їй було легко розповідати незнайомій людині про свій біль. Олег її чудово розумів, він теж пережив зраду та розлучення. У свої сорок шість років у нього не було ні дружини, ні дітей, тому що виявилося, що дружина завагітніла не від нього. Еліза попрощалася з Олегом та пішла.
Другого дня Еліза здала путівку чоловіка, і поїхала одна. Їй треба було привести свої думки до ладу. На курорті на неї чекав приємний сюрприз. Розмовляючи з Олегом, вона сказала, що у них із чоловіком квитки на курорт. Олег купив квитки і теж вилетів. Вони там зустрілися і провели разом чудовий час. Коли вони повернулися додому, Олег запросив її на корпоратив. Виявилося, він є власником банків, у філії якого працювала Еліза. На цьому бенкеті були і Ніна з Ігорем. Вони вже точно не очікували її там побачити, Ігор їй пригрозив, що вижене її з роботи, щоб вона не думала там з’являтися. Ніна посиніла від заздрощів, побачивши Елізу в дорогій сукні, а на ній було дороге кольє з білого золота з перлами. Це Олег їй подарував на заручини. — Може поділишся секретом, як розбагатіла?, — уїдливо сказала Ніна. -Так, звичайно, заведи собі таку саму подругу, як ти, тоді тобі пощастить.