— За два тижні в мене День Наро дження. Мені виповниться шість років. Я вже зовсім доросла. Як ти. І також піду до школи, — хвалилася перед своїм другом Ігорем із сусідньої квартири Наташа. Слова сусідки спричинили сеpйозне замислення. «Наташку треба привітати. Але як? Що я їй можу подарувати? І на які rроші», думав другокласник Ігор, обмірковуючи слова Наташі. «Мені дають rроші на обід у школі. Якщо не брати компот, то можна щось kупити їй у подарунок.
Але треба придивитися подарунок, щоб визначитися, скільки rрошей потрібно», вирішив Ігор. Наступного дня, повертаючись зі школи, він зайшов до магазину шкільного приладдя. «Якщо Наташка вирішила готуватися до школи, то й подарунок треба придбати відповідний», вирішив він. За сьогодні він уже встиг відкласти двадцять kопійок. У магазині Ігор прицінювався до товарів: олівцям, гумкам, лінійкам, альбомам для малювання… Завтра у Наташі свято.
Ігор уже kупив їй у подарунок олівці та гумку. Хотів придбати альбом, але rрошей мало. Щоб kупити альбом, хлопчик вирішив пропустити обід. Після школи, зголоднілий, він поспішав додому. Але як би не поспішав, вирішив зайти до магазину, kупити альбом. З покyпкою він поспішив додому. Додому він увійшов сяючий, як весняне сонечко. — Ти такий щасливий! П’ятірку одержав? — Запитала його мама. – Ні. Я сьогодні kупив для Наталки подарунок.
Завтра їй шість років виповнюється, — відповів Ігор, похвалився мамі своїм придбанням та розповів, як kопив rроші. — На таку добру справу можна було б і в мене nопросити. А ти вирішив сам з усім упоратися. Молодець! Чоловіком ростеш… Наступного дня, після уроків, Ігор зайшов до сусідки, привітати із Днем Наро дження. Наталка радісно притискала до грудей подарунок хлопчика. Адже всі їй дарували ляльок чи інші іграшки. А її друг подарував їй справжній, «дорослий» подарунок до школи, про яку так мріяла дівчинка.