Я була вкрай здивована, коли в свої двадцять п’ять років виявила, що у мого батька є позашлюбна дочка. Мені про все розповіла тітка. Вона мені розповіла, що батько до того, як познайомився з моєю мамою, зустрічався з іншою дівчиною, яка згодом від нього заваrітніла. Але моя бабуся була проти того, щоб тато на ній одружився. Тому вона зуміла його переконати в тому, що це не від нього дитина, хоча це і була відверта брехня. Так тато з тією жінкою розлу чився і щодо подальшої долі дівчинки нічого не знав.
Ця інформація не вкладалася в голові. Мої батьки віруючі християни, вони щонеділі до церкви ходять і Біблію читають. Мама про цю історію знала теж, але просто ігнорувала факт існування у батька позашлюбної дитини. На жаль, я не можу особисто запитати батька, як він міг так поступити, адже його не стало два роки тому. Однак, я згадую як тато дбав про нас з братом, і у мене в голові виникає питання:
«Невже він ніколи в такі моменти не думав про те, що ймовірно його старша дочка так само потребує батьківської уваги?» Думок було багато, врешті-решт, я зрозуміла, що просто зобов’язана знайти свою сестру. На пошуки я витратила багато часу і сил, але все-таки вони увінчалися успіхом. Алла жила в сусідньому місті. Перед зустріччю я дуже хвилювалася, але все пройшло дуже добре. Ми зараз чудово спілкуємося. Я вважаю, що кровні зв’язки потрібно підтримувати.