Коли Марія показала батькам свого нареченого, батько схопився за серце, а мати впустила вазу, яку тримала у руці. Наречений двадцяти п’ятирічної дівчини був на двадцять п’ять років старшим. Він був молодший за її батька на п’ять років. Батьки кілька тижнів відмовляли її від такого шлюбу: -Марія, ти ж молода та красива. Поясни мені, що ти в ньому знайшла? Я обов’язково запідозрила б тут меркантильний підтекст, але в Олега середній достаток. -Мамо, я просто люблю його.
Нашим почуттям не завада різниця у віці. Він надійний, старанний та добрий! Батьки зневірилися вплинути на дівчину і махнули рукою. Олег та Марія одружилися. У цьому шлюбі вона була по-справжньому щаслива, хоч і дуже змінилася. Марія перестала спілкуватися з друзями, вся поринула у стосунки. Олег переживав, що через нього Марія ізолювалася від навколишнього світу. Батьки теж переживали, спостерігаючи за змінами доньки. Вона перестала за собою стежити, змарніла вся, почала одягатися по-дорослому, що додавало їй віку.
Після п’ятнадцяти років, коли дівчині виповнилося сорок, Олега не стало через серцевий напад. Марія тяжко переживала втрату. Дітей вони у шлюбі не нажили, бо Олег був проти. Він розумів, що піде значно раніше. На nохороні Марія вперше зустрілася із сином Олега. Вона була здивована. Він виявився його копією, але значно молодшим. Після nохорону вони продовжили спілкування. А потім між ними з’явилися почуття. Так і вийшло, що Маша спочатку побувала заміжня за батьком, а потім за його сином…