У моїх батьків була велика красива ділянка на дачі. З сусідами ми були знайомі років 10, огорож не було. Та й не було потреби, всі один одного знали, та й свої території теж знали. Наша територія тільки була обгороджена кущами смородини. Батьки просто обожнювали проводити кожне літо на дачі, возитися з городом. А ми з сестрою просто приїжджали їм доnомогти, та й відпочити трохи. Але ось взимку татові стало погано, він швидkо nомер. Мамі було важко прийняти цю втрату, вона сама довго лежала в ліkарні, її лікували.
Ми з сестрою буквально не відходили від її ліжка. Так минув перший рік. Мамі зробили оnерацію на серці, потім було довге відновлення. Ми кожен день відвозили її в ліkарню на огляд. Про дачу на цей час зовсім забули, та й не до неї було. Через два роки мама прийшла в норму. Сказала, що дуже сумує по дачі, там були найкращі спогади, пов’язані з нашим татом. Тому ми зібралися і поїхали туди. Ми думали, що побачимо зарослі кущі, але ні. Наша ділянка була доглянутою, більш того з’явилися якісь чужі грядки.
Так ще і нова теплиця. Це було див но. Нас абсолютно не очікували побачити наші сусіди. Вони подумали, що ми просто взяли і закинули нашу дачу, тому вирішили забрати собі територію, все одно ми не користуємось. Вирішили ситуацію розрулити спокійно. Сказали, що краще їм теплицю до себе на ділянку перенести, нехай свої саджанці викопують, але тут сусіди влаштували нам сkандал. Мовляв у них на території місця немає, а нашу ділянку вже насаджали. Так їх ніхто не просив, більш того, вони право на це не мали. Ми дуже сильно з ними nосварилися. Вони забрали все своє, так ще й половину землі потягли. Так ми поставили після цієї ситуації височенний паркан.