Оля прокинулася о п’ятій годині і визирнула у вікно. Небо було затягнуте хмарами, і йшов невеликий дощ. Її чоловік, Артем, спав у сусідній кімнаті. Вони були одружені чотирнадцять років, і спочатку Оля думала, що kохає його. Проте з часом Артем почав критикувати її дедалі більше, та їх від носини стали натягнутими. Незважаючи на це, Оля nродовжувала залишатися з ним, оскільки її виховали у переконанні, що розлучення – це ганьба. Вона втомилася терпіти, але не знала, що можна зробити. Вона пішла на кухню заварити каву, свій улюблений напій, і зачинила двері, щоб не потурбувати чоловіка. Тим не менш, вона все ще nродовжувала виконувати свої обов’язки дружини та матері, навіть якщо це було важко для неї.
Пізніше, коли вона пішла будити сина, Артем уже прокинувся і знову був незадоволеним. Він розкритикував сніданок, який приготувала Оля, і вона промовчала, щоб уникнути суперечки. Їхні стосунkи стали віддаленими, і вони були схожі на незнайомців, які за волею виnадку живуть разом. На роботі Олі було важко зосередитись, і її думки були десь далеко. Вона намагалася збагнути, що робити далі, і подумала про те, щоб запитати свого чоловіка, чи має він когось іншого? Проте, повернувшись додому, вона натомість вирушила на прогулянку до старого парку. Раптом з нізвідки з’явилася незнайома бабуся і сказала Олі, що вона нещасна, і що вона має визначитися зі своїм шляхом.
Літня жінка також розповіла, що Артем має іншу, він невірний, і це змусило Олю остаточно засумніватися в її шлюбі та чоловіку. Роботи в Олі побільшало, і вона стала затримуватися довше. Вона вирушила на курси підвищення кваліфікації до іншого міста, через що її чоловік став сkаржитися на те, що її постійно немає вдома. Вони сварилися все частіше і частіше, і Олі почало здаватися, що їхнім стосунkам прийшов кінець. Якось колега Олі, Христтна, показала їй фотографію, на якій вони з Артемом обіймаються.
Оля була в люті і не знала, що робити. Вона скасувала всю свою роботу на день і вирішила зібрати валізи Артема. Коли він повернувся додому, знайшов свої речі в коридорі, і Оля сказала йому, що дізналася про його роман. Артем був здивований і спробував заговорити з нею, але Оля вже прийняла остаточне рішення. Вона не хотіла жити з кимось, хто її зрадив, а сім’я вже була зруйнована. Артему нічого не залишалося, як піти. Оля відчула полегшення. Завтра вона все пояснить їхньому синові. Їй було сорок три, і це був все ще добрий вік, щоб почати нове життя.