Батьки Василини розійшлися, коли їй було 14 років. Дівчинка вже була досить дорослою, щоб зрозуміти їх некрасиву історію. Та й ніхто не планував щось від неї приховувати. Мама Василини дружила з колегою. Вони часто зустрічалися сім’ями: смажили шашлики, ходили в парки, їздили на риболовлю. Дружба тривала років 6. Василиса сприймала тітку Зою як свою родичку. А ось її тато, мабуть, ставився до жінки зовсім інакше. Після розлучення Зої зі своїм чоловіком, чоловік раптом вирішив за нею позалицятися.
Коли відносини розкрилися, мама Василини була в люті. Колишня подруга отримала по заслугах, а чоловік був виставлений з речами за двері. Потім все стихло. Батько побажав спілкуватися з дочкою, підтримувати її фінансово. В основному спілкування складалося з дзвінків і переказів грошей. Зустрічалася Василина з татом дуже рідко. Гаразд, це все передісторія. Перейду до суті. Дівчині зараз 20 років і вона збирається виходити заміж. Запросили і тата. Ось тільки він відразу висунув ультиматум.
— Без Зої на весілля не прийду й грошей на торжество не дам. Або запрошуєте її, або ноги моєї не буде. Василина не бачилася з тіткою Зоєю вже майже 7 років. Та й якось не горить бажанням це зробити. Ось і виходить дилема: якщо жінка прийде з батьком, мамі буде не комфортно, якщо ні, то батька не буде на весіллі. Майбутня свекруха дівчині порадила піти назустріч татові. На її думку, дуже важливо, щоб батьки були на весіллі єдиної дочки. І мама Василини повинна прийняти цей факт і змиритися з присутністю колишнього чоловіка і подруги. А я якось важко уявляю таке свято. Не впевнена, що за 7 років образи зникли, і всі зможуть мирно співіснувати в одному просторі. Навіть не знаю, якби я була на такому місці, що б було … Що скажете, друзі?