Як раніше виховували дітей, особливо, дівчаток? Змушували добре вчитися, допомагати з прибиранням і готуванням, поважати старших. Карали в дитинстві, лаяли, в кут ставили… Ось і виростали хорошими людьми. Отримували престижну освіту і створювали нормальну сім’ю. А хто сюсюкався з дітьми, зараз за голову хапаються, адже упустили багато. Головне-результат. Варварі тридцять два роки. Вона вийшла заміж і поїхала від батьків. Чоловік у неї хороший, мати Варвари дуже любила Вову. Він був уважний, ввічливий і освічений. Але останнім часом Тетяна Володимирівна відчула якусь напругу в їхніх стосунках. Три роки тому у Вови з Варварою народилася дитина. Вони так довго чекали цього.
Скільки ж обстежень і лікувань пройшла дочка, перш ніж настала ваrітність! Всі дев’ять місяців Варвара пролежала в приватній клініці. Була загроза передчасних полоrів. Бабуся з дідом з нетерпінням чекали появи онука. Вони хотіли брати активну участь у виховному процесі. Однак їхні наміри відразу припинили. Молоді батьки заявили, що самі впораються з немовлям. Онука бабуся може няньчити тільки в їх присутності. Тетяна Володимирівна сподівалася, що онук підросте, і дочка змінить своє рішення. Але Варвара стояла на своєму. Вона ніколи не залишала сина у матері на дачі, не відвозила в село до родичів. Батьки Варвари хотіли відвезти хлопчика на море, щоб підняти іму нітет перед садком, але дочка ні за що не погодилася.
Тоді Тетяна Володимирівна вирішила поговорити з коханим зятем на цю тему, можливо, він вплине на рішення дружини. Адже вони ж за свій рахунок хочуть внучка звозити. Але Вова теж відмовив їй. Дружина розповіла йому про те, як її виховували батьки. Вона вважала, що у неї було жа хливе дитинство. Жінка була в шоці і плакала, адже в її часи всі виховували дітей по-іншому. У підсумку, онукові заборонено було бачитися з бабусею. Це хіба нормально? А може бути права Варвара? Вона просто турбується за здо ров’я і без пеку своєї дитини?