Бабуся залишила мені у спадок квартиру. Я хотіла віддати її братові, але його дружина все зіnсувала.

Ми з братом з дитинства були дружні. Він мене захищав, а я допомагала йому робити математику. Ми часто грали разом на дитячому майданчику, у мене особливо друзів не було. Брат мені їх замінив. Ось зараз вже виросли, у кожного своя сім’я. Мої діти обожнюють дядька, я теж намагаюся піклуватися про його дочку. Але ось його дружина, це лютий коաмар. Вона уявила з себе царицю. Ніде не працює, практично не готує і не прибирається. Говорила з братом, що йому потрібно її кинути, але він лише відповідав, що любить. А я так і бачу, як вона маніոулює ним. Коли бабусі не стало, то ми дізналися, що свою велику двокімнатну квартиру вона залишила мені. Всі знали, що брата вона недолюблює.

Напевно, тому що він був від іншої жінки. Другу дружину батька, бабуся терпіти не могла. Був час, коли бабуся сказала батькові, щоб приїжджав до неї додому без дружини. У мене з житлом і грошима все нормально. Я в них не потребую. Тому вирішила переписати квартиру на брата. Покликала його поговорити і все обговорити. Він приїхав з дружиною. Вона по-хазяйськи обійшла бабусину квартиру. Навіть стала говорити про те, що в ній змінить. Така поведінка мені не сподобалося. Я покликала брата відійти в сторону і поговорити. Розповіла йому про свою ідею, він зрадів. Адже вони живуть в однокімнатній і місця майже немає. Хоч я йому нічого не обіцяла щодо квартири, але вирішила на наступний же день з’їздити до нотаріуса і підготувати всі документи.

Advertisements

Коли я вийшла з квартири, то почую розмову брата з дружиною. Вони стояли на поверсі нижче. — Вмови сестру віддати нам квартиру. Продамо її і нашу, а потім купимо одну велику. Зможемо перевезти матір з сестрою і племінником до нас. Вони ж наша сім’я, їм потрібно допомагати, а то в селі нічого немає. — Але я не хочу з ними жити. Ми можемо жити в бабусиній, якщо сестра дозволить, А в нашій нехай мати твоя з сестрою і дитиною. — Я хочу жити з матір’ю і крапка. Буде так як я сказала. У цей момент, я грюкнула дверима, щоб припинити їх розмову. Мені стала ոрикро за брата, тому я вирішила вчинити наступним чином. Квартиру не переписала, але дозволила їм жити в ній безоплатно.

Advertisements
Advertisements

Leave a Comment