Мій колега по роботі Андрій всю свою молодість займався спортом: легка атлетика, футбол, хокей. Але ось в свої 30 років він почав відчувати серйозні проблеми з колінами, йому було просто важко ходити, лікарі розводили руками, операція була дуже дорога, та й їхати потрібно в Німеччину.
Місяць тому ми поверталися з роботи на маршрутці. На одній із зупинок до салону зайшла нітрохи непримітна бабуся, місце їй ніхто не поступився, крім Андрія. Бабуся подякувала мого колегу, на що той просто посміхнувся, взявся за поручень і поїхав стоячи. А стояти, як ви розумієте, йому було нелегко.
Андрію простіше йти або сидіти, але коли він стоїть нерухомо -починається жахливі болі. І ось він стоїть і ледь не падає від болю; бабуся помітила це і доклала руку до його колін. Андрій, звичайно, зніяковів, але через хвилину йому полегшало.
Через пару зупинок ми вийшли, і мій колега не міг заспокоїтися: такої легкості в ногах він давно не відчував. Що це було, магія або самонавіювання — неясно, але ось Андрій вже місяць не відчуває болю в ногах …