Коли мені було 20, я отримала у спадок від бабусі невелику двокімнатну хрущовку. Деякі родичі радили мені цю квартиру продати, але я провела там все дитинство, шкода було навіть якось, та й квартирка в цілому була непоганою, тільки легкого косметичного ремонту вимагала, та й все. Загалом, тоді я вирішила переїхати туди жити зі своїм тоді ще хлопцем, який виявився пацюком, яких ще пошукати треба. Він був готовий зробити все, лише б я продала квартиру. Він кожен день мені на вуха вішав локшину, мовляв, скільки грошей отримаємо, квартиру краще купимо. А незабаром після цих слів, я його застукала зі своєю хорошою подругою. Тоді я остаточно розча рувалася в чоловіках, але подружку я пробачила.
І ось, 3 роки тому в одному кафе я познайомилася з новим хлопцем, який виявився досить цікавим і миловидним. Він був молодший за мене на рік, але це не завадило нам почати зустрічатися. Мамі моїй він не сподобався ні за типажем, ні за віком, тим більше: — Якийсь гарненький він, відразу видно – альфонс. Не встежиш і квартиру відбере, — сказала мені мама після знайомства з ним. Словам цим особливого значення я не надала, але щодо квартири мама, я подумала, була права. Ми з мамою прийняли рішення здавати мою квартиру в оренду,
а йому сказати, що я живу з батьками. Через деякий час я вже переїхала в його зйомну квартиру в іншому районі міста. Звідти на роботу добиратися було зручніше, от тільки знайомих у мене там не було. Мій хлопець повністю змінив моє коло спілкування. Він познайомив мене зі своїми друзями і з їхніми дівчатами. А незабаром саме в такій компанії ми і зіграли весілля – скромне, але я і не була любителькою пишних гулянок. Незабаром виявилося, що бабуся, яка мешкає по сусідству з моєю квартирою, настучала на нас, і мене покликали в суд з податкової. Я пішла розбиратися з усім цим, а лист залишила на підвіконні, де його знайшов чоловік і, звичайно ж, про все дізнався. Він кричав,
махав руками, бив себе в груди і казав, скільки б грошей ми заощадили, не будь я такою лицемірною брехухою. Він навіть не захотів вислухати моїх пояснень. Я зрозуміла, що справа йде до розлучення. Зараз я живу з батьками. Мені страшенно боляче і образливо, адже я дуже сильно люблю свого поки ще чоловіка, а він і бачити мене не хоче…