Ми з сім’єю часто виїжджаємо за місто, а так як нас часто вдома не буває, свекруха відразу приходить до нас додому — наводити свої порядки. Їй ніби подобається постійно міняти місця наших речей. Ось знову елементи мого гардеробу розставлені дивним чином, частина постільної білизни залишена в шафі, чомусь, з носками чоловіка, інша частина поруч із шафою з готовою запискою «утилізувати», решта чомусь у пральній машині, хоча я ніколи брудну білизну не залишаю у гардеробі. Кухонне начиння теж розставлене інакше. Вона навіть розставляє іграшки моєї дочки.
Буває, що без попиту викидає їх у скриньку, а думка дитини їй ніби нічого не означає. Мабуть, цій жінці також подобається моя косметика — вона користується майже всім , що в мене є; парфумом, кремами, засобами для манікюру та ін. Мене набридає щоразу купувати косметику на двох! Я ніяк не розумію, що керує цією жінкою. Я багато разів просила їй по-хорошому щоб не заходила вона в нашу кімнату або якщо квіти поливає і провітрює, то і на цьому «дякую», більше нічого робити не треба.
Але всі мої слова ніби повз вуха пролітають. Коли я намагаюся висловити невдоволення чоловікові, то все це перетворюється на лайку, а в кінці — ті самі слова: «Дорога, ти повинна розуміти її, вона вже в похилому віці і не повинна засмучуватися … наберися терпіння». Саме з цими останніми словами він подарував мені футболку, однак це не допомагає.