За всі свої 26 років у мене жодного разу не було серйозних відносин. Найдовші тривали 3 місяці. Але я мріяла зустріти свою другу половинку: на жаль, не зустрічала хорошого, забезпеченого чоловіка. Я думаю, моя проблема в тому, що у мене немає роботи, а чоловіків це відлякує. З ким би я не знайомилася, вони відразу після того, як дізнаються, що я не працюю, перестають зі мною спілкуватися. Де б і з ким би я не знайомилася-підсумок один. Через кілька побачень ми розбігаємося. Але дивно те, що і хлопці — не вищий клас: охоронці, продавці, таксисти.
Що ж тоді вони вимагають від мене? Вони намагаються дізнатися, на які кошти я живу без роботи, якщо у мене щось в якості майна або інші джерела доходу? Але я навмисне мовчу про будинок, залишений бабусею, який здаю. Це мій основний дохід. А молодим людям кажу тільки про своє хобі, як про засіб пасивного доходу. У мене опускаються руки від того, що абсолютно всі чоловіки починають до мене погано ставитися, як тільки дізнаються про те, що я безробітна. Я розвиваюся, займаюся англійською, спортом і у мене свій блог.
Ну, не хочу я провести свої дні на нелюбимій роботі. Мого доходу вистачає на скромне життя і улюблене хобі. Я вважаю, призначення жінки — це сім’я, ось тільки де зустріти гідного чоловіка для створення міцного союзу? У наш час чоловік вважає, що не зобов’язаний тягнути всю сім’ю на собі. Вони хочуть бачити поруч жінку яка відбулася, яка буде надійним партнером. При цьому, всі вони хочуть, щоб дружина була хорошим кухарем, відмінною господинею і прекрасною мамою. Щоб в будинку завжди було тепло і затишно. По-моєму, це рабство. Я не збираюся будувати своє життя з такою людиною!