Свекруха переїхала жити до нас і цього дня почалися наші ко шмари. А коли вона почала нав’язувати нам свої рецепти, я вже не стерпіла

Ми одружені вже 20 років і живемо дуже дружно. У нас чудові стосунки, ми один одного поважаємо та довіряємо один одному. За двадцять років ми жодного разу не кривдили одне одного. Намагаємось вислухати і не свар итися. Так само не дозволяємо батькам втручатися у наші стосунки. Мій чоловік родом із села, але ще з дитинства він собі вирішив, що обов’язково поїде звідти. І коли він батькам сказав, що одружується, всі були проти, особливо його мати. Вона навіть його паспорт сховала, щоб ми не змогли подати заяву до РАГСу. А згодом з’ясувалося, що батьки йому навіть знайшли сільську наречену. І мої стосунки з його родичами з перших днів не склалися. Я намагалася менше з ними спілкуватись,

а бачилася з ними за стільки років разів вісім, не більше. Але свекра не стало, і довелося свекруху забрати до себе. Вона вже старенька, одна не може господарювати. Я думала, що вона за стільки років вгамувалась і поводитиметься нормально, все-таки вона житиме у мене вдома. Але ні , куди їй вгамуватися?! Повертаючись із роботи на третій день, виявила, що вона намагається пересунути диван, бо їй не подобається те, де він стоїть. Я їй терпляче пояснила, що в будинку без мене і чоловіка нічого міняти не треба. На кілька днів вгамувалася. Потім вона вирішила, що ми неправильно харчуємось і почала висміювати те, що я готую. Почала нам нав’язувати свої рецепти,

Advertisements

мовляв, що більше масла, то смачніше. Якщо харчуватися так, то за рік можна було одягатися у магазинах п’ять XL. Цього разу мені довелося вже її мовою їй чітко пояснити, що в нашому будинку не треба нічого змінювати на свій лад. Ми дорослі люди і не збираємось підлаштовуватися під неї. Сніданок у нас легкий, а борщ чи м’ясо їмо на обід. Начебто зрозуміла і перестала нас під себе підлаштовувати. А тепер вона почала чоловіка на мене нацьковувати, звинувачуючи мене в тому, що я її не поважаю і не прислухаюся до її порад. Це вже перейшло всі межі. Я їй сказала, якщо не перестане будувати підступи, доведеться їй жити однієй. Може я й грубо сказала їй, але іншого виходу немає. Ми її прийняли в себе, а вона намагається посварити нас.

Advertisements
Advertisements

Leave a Comment