Я не могла повірити в те, що мій чоловік зраджує мені з однією 19-річною дівчиною, я готова була просто розірвати його на шматки, але вирішила дати йому шанс порозумітися. І так, про «зраду» я дізналася, коли тільки починала прання, і перед тим як закинути речі в пральну машину, за звичкою перевіряла кишені. У задній кишені штанів мого чоловіка я побачила папірець з номером телефону і записом «Жанна», я просто облилася холодним потом, не могла повірити в те, що відбувається. Коли вночі чоловік заснув, я вирішила перевірити кому належить номер телефону і з легкістю знайшла я в Інтернеті анкету,
в якому були написані дані людини, якій належав номер. Я зайшла до неї на сторінку, звали її Жанна, їй було всього 19 років, і трохи перегорнувши її сторінку, я побачила її фотографію з моїм чоловіком, і тут же по моїх щоках покотилися сльози. Вранці чоловік, побачивши мене в такому стані, запитав, що сталося. У відповідь я просто дістала номер телефону, подзвонила по ньому, а трубку підняв якийсь незнайомий чоловік. Я відразу ж скинула дзвінок і запитала, хто така Жанна. Чоловік чесно зізнався, що Жанна — його дочка, про існування якої він сам дізнався недавно, але не знав, як мені повідомити цю новину.
Після цієї розмови, я попросила запросити його дочку до нас, щоб познайомитися. Вона прийняла наше запрошення і прийшла до нас з тортиком. Я дивилася на неї і серце моє розривалося, вона була такою милою і вихованою, що я відразу ж прийняла її, як члена сім’ї, вирішила, що мій чоловік повинен дати дочці все, що не встиг дати за ці 19 років. Цей випадок довів, що не потрібно робити поспішних висновків, і що кожна людина має право, по-перше, на пояснення, а по-друге, на другий шанс.