Її теми стосуються тільки підгузників, годування, школи, уроків — все закінчується на дітях. Ми взагалі не уявляємо, а яка ж Марина насправді, якою вона є, якщо прибрати її дітей? Адже вона така енергійна і позитивна, могла б бути душею компанії. Але вона зациклена на своїх дітях. У неї перший син ходить в школу, в перший клас. А другий син поки маленький, йому два рочки.
Чоловік у Марини постійно пропадає на роботі. З вигляду дуже хороший чоловік, і як йому не нудно з такою дружиною. Заробляє він добре, тому Марина не бачить сенсу працювати. Ми з подругами у дворі говорили Марині: якщо вона так добре розуміє дітей, стільки часу з ними проводить, так може їй вихователькою в садок влаштується, хоч якесь заняття буде. Марина спробувала трохи, але потім відмовилася від роботи. Каже, що із-за садка зі своїми рідними дітьми не встигає достатньо часу проводити. З Мариною просто неможливо про щось поговорити,
у неї абсолютно не розвинений кругозір. Вона з великим жалем дивиться на сім’ї, які вирішили пожити поки для себе і не заводять дітей. Але ж не всім же ставати такими клушами-матусями, яким окрім як дітьми більше нічим зайнятися. Навіть сам чоловік Марині неодноразово натякав, що може їй яке-небудь хобі знайти, щоб у неї інтереси стали розвиватися. Але Марині подобається тільки міняти підгузки, варити супи, мити посуд і робити уроки зі старшим сином.