Син Юлі зах ворів. Дівчина викликала шви дку допо огу. Лікар призначив список ліkів, але Юлі не вистачало грошей на них, вона попросила маму позичити трохи. — А твій чоловік не бачив, що дитина хворіє? Як ти із ним живеш взагалі? Невже він нічого не відчуває? Син пішов на виправлення, увечері вже грав і сміявся. Віктор був скупим і сказав, що все обійшлося б без дорогих ліkів. Чоловік красиво доглядав дівчину, водив у кіно та ресторани.
Говорив, що любить, і ці почуття були взаємні. Віктор був одружений раніше, після весілля Юля зрозуміла, чому вони роз лучилися з колишньою дружиною. Чоловіка неможливо було дізнатися після весілля, його начебто підмінили. Юля вже хотіла подати на ро злучення, але дізналася, що вона у положенні. Віте грошей було шкода навіть на ліжечко та коляску. — Ти ж дістала деkретні гроші, от і купуй, чого хочеш, — буркнув він одного разу, коли дружина попросила грошей на дитячу постільну білизну.
Під час декрету він жодних грошей дружині не давав. Тільки купував щонайменше необхідні продукти. Заробляв він добре, тож незрозуміло, чому так скупився. Вітя купував собі все найдорожче, а для дитини та дружини йому було все шкода. Десь у глибині душі Юля сподівалася, що їхня сім’я ще має шанс, і все ще налагодиться. Через три роки хлопчик пішов до садка, а мама вийшла на роботу. Чоловік зрадів. Тепер гроші взагалі не витрачав. Якщо й щось купить, то наприкінці місяця виписує борги, які потрібно повернути. Якось увечері Віктор прийшов злим, йому премію виплатили менше, ніж іншим співробітникам. А тут ще Юля зробила собі модну стрижку та мелірування. — І скільки коштують твої зміни? –
грубо спитав він. — Тобі яка різниця, якщо мені мама сплатила? У мене в суботу день народження вона мені подарунок зробила. — А твоя мама не думала тобі допомогти чимось суттєвим? Видала заміж без жодної копійки. — Так ось у чому справа! Тобі потрібна була багата наречена. Це був перший раз, коли вони так сварилися. У списку боргів, який Віктор представив Юлі, була навіть шоколадка, яку Юля купувала синові. Дівчина зібрала речі, забрала сина та поїхала до мами. Пізніше вона подала на ро злучення і жила собі спокійно із сином. Тепер Віктор витрачав істотну частину своєї зарплати на аліменти, і, напевно, це питання його мучило більше, ніж проблема втрати сім’ї.