Коли я вийшла заміж, переїхала до міської квартири мого чоловіка. Дмитро заробляв добрі гроші, і в мене теж була робота. Життя було щасливим, і ми будували плани на наше спільне майбутнє. Моя молодша сестра вийшла заміж, але nродовжувала жити з нашою мамою, а потім і зять переїхав до них. На жаль, наш батько помер, і життя стало важким для всіх.
Мій батько був здобувачем сім’ї і дуже мудрою людиною, яка давала слушні поради. А коли я дізналася, що вагітна, моя мама втра тила роботу. Вона вирішила поїхати до Італії, щоб заробити грошей, і відправити кошти моїй сестрі, щоб та зробила ремонт у їхньому домі та навела порядок. За час перебування в Італії моя мати ніколи ні в чому мені не доnомагала. Навіть коли вона повернулася на батьківщину, то лише дала моїм дітям по 100 євро кожному і пакет італійських продуктів.
Я була здивована, тому що знала, що вона віддала всі свої накопичені гроші моїй сестрі, яка жила вже багатше за нас. Коли моя мама повернулася наступного разу, то запросила нас відвідати рідне село. Цього разу вона дала моїм дітям по 50 євро, а мені та чоловікові – нічого. Я не витримала і запитала: -А чому ти віддаєш усі свої гроші сестрі? Адже вона навіть дітей не має. -Твоя сестра була поряд зі мною все життя. І тільки вона піклуватиметься про мене, коли я зістарюся. Мене засмутили слова рідної матері. Невже вона щойно відмовилася від мене? Чому вона ухвалила таке рішення, навіть не поговоривши зі мною?