У мене є 4-річна онука, Вікуся. Вона дуже активна дитина. Любить перебувати у центрі уваги, постійно шумить і піднімає всіх на вуха. Нещодавно моя дочка з чоловіком доробила ремонт у своєму будинку, і поки вони переїжджали, попросили посидіти з Вікою кілька днів. Ну, я ж знала, яка у мене онука ураган… я вже знала приблизно, до чого мені варто готуватися, але відмовити дочці не можна було, та я й сама хотіла їм чимось доnомогти… І ось Вікуся приїхала до мене зі своїми улюбленими іграшками, книжками та всім цим. Перший день у нас був дуже активний: ми каталися на самокаті, вигулювали собак і пробували всі атракціони.
Другий день був поганий на той самий, але третій день. Того дня онука попросила залишитись удома після сніданку. Вона захотіла поспати, я її й уклала. Знала б я, що ця хитрюга має план на день. Поки Віка спала, я приготувала нам обід, забралася, увімкнула серіал, дійшла до половини другої серії та розумію, що Віка все спить. Ну, мені стало цікаво, як вона глибоко спить, я й пішла в кімнату. Я зайшла туди і схопилася за голову.
Задоволена онука лежала на моєму ліжку з манікюрними ножицями та клаптями тканини. Все покривало було в дірках. — Думаю, так гарніше, — заявила онука. Я поставила її в кут, але і тут вона знайшла собі заняття: підкралася до моєї шафи — вирвати ґудзички на моїй шубі. Саме за злочином я її й упіймала. Вона похитала головою, пояснила, що у її голові все виглядало красивіше і сіла дивитись мультики. Зять мені і шубу нову куnив, і покривало, але страх у мене залишився, тому коли з онукою треба няньчитися, я їду до них, а не вони до мене.