Подруга розповіла мені історію, яку я ніколи не уявила б собі ні за що. Катерина вийшла заміж. Почалися сва рки і непорозуміння, тому вони розлучилися. Молодий чоловік одружився вдруге, а дівчина поїхала до матері і сестри в селище. Катя ходила на роботу, а про особисте життя зовсім забула. Начальник вирішив відправити її в місто, щоб та набралася досвіду. Там дівчина познайомилася з Сергієм, він був куратором їх групи. Старше Катерини на 12 років. Вони настільки виявилися близькі до душі: здавалося, що знайомі вже багато років. На момент знайомства їй було 32 роки.
Сергій був ро злучений, діти залишилися з ним, вони дуже сильно полюбили нову обраницю тата. Катерина була дуже щаслива, жили добре. Вона хотіла офіційно вийти заміж, проте чоловік сказав, що штампи в паспорті нічого не змінюють, головне — це почуття. Катерина більше не задавала це питання, вона була солідарна з Сергієм. Вона стежила за дітьми, виконувала домашні обов’язки. Дох оди подружжя дозволяли добре жити. Діти через деякий час називали її матір’ю. Через кілька років сім’я зробила капітальний ремонт, купили дачу і автомобіль. Сім’я ні в чому не потребувала.
П’ять років по тому стало відомо, що Сергій важко хв орий. Він звільнився, rрошей вистачило на ліkування. Катерина завжди була поруч, не відходила навіть на крок. Діти до того моменту вже жили віддалено, батько не хотів їх турбувати. Жінка бачила, що чоловікові дуже погано і довго він не протягне. Хво роба перемогла, Сергія не стало. Похо рони пройшли, Катерина не могла прийти до тями. Минуло пару місяців, і діти завели розмову про спадщину. Покійний чоловік не залишив дружині нічого. Ось вони і прийшли її виганяти. Катерина була в шо ці, вона присвятила їм половину свого життя, любила. А вони ось так з нею чинять. Сергій залишив її біля розбитого корита. З ранку жінка зібрала всі речі і поїхала назад в село…