Сім’я для мене є головною цін ністю в житті. Мене звуть Костянтин. З дитинства у мені виховав відповідні цінності батько. Він завжди казав, що немає нічого важливішого за рідних людей. Це були не просто слова для нього, він доводив їх своїми вчинками: завжди допомагав, коли потрібна була комусь допомога. Він залишив нас кілька років тому, але його виховання серйозно на мене вплинуло. Я з ранніх років прагнув фін ансової незалежності та стабільності. Я досягнув своїх цілей. Коли батька не стало, я став головою сім’ї. Я повністю забезпечую маму. Я думаю, що забезпечення сім’ї – чоловіча турбота. Я одружений вже 20 років, мені 40. Мого заробітку цілком вистачає на те, щоб ніхто в сім’ї не працював, але при цьому у нічому не відмовляв.
У нас із дружиною дуже близькі стосунки і коли її мати вийшла на пенсію, я запропонував їй відмовитись від роботи. Я хотів полегшити їй життя. У мене хороша посада у нафтовій компанії. Незважаючи на серйозну роботу, я багато часу приділяю сім’ї. Всі свята я фінансую і обов’язково повинні бути присутні всі. Я ніколи не скупився на рідних. Але теща, після того, як я став її утримувати, стала дуже часто організовувати сімейні свята. Вона витрачала мої гроші на організацію свят для людей, до яких я не маю жодного стосунку. На одній з таких урочистостей теща напилася і влаштувала розбірку зі своєю двоюрідною сестрою.
— Я головна у цій сім’ї! Моя донька вийшла заміж за багатого хлопця і живе зараз приспівуючи, нічого не роблячи. Я був обурений такою поведінкою і попросив її поводитися спокійніше. — Не смій мене затикати! Я не дозволяла тобі розмовляти, – обурилася жінка. Я почав злитися. — Нікому в нашій сім’ї необов’язковий чиїйсь дозвіл, щоб висловити думку. Ти забула, зважаючи на все, що живеш за мій рахунок. Я нагадую, що їжа на столі на мої гроші, я плачу тобі комуналку та забезпечую всім. Наступного дня, протрезвівши, теща зателефонувала вибачатися, але осад у мене після цієї ситуації залишився.