Виявляється, не всі люди похилого віку з нетерпінням чекають появи онуків. Ось, наприклад, історія однієї молодої пари. Вони тільки одружилися і поки що живуть у батьків, які поставили перед ними умову: доки пара живе у них, жодних дітей не повинно бути. — У нас двійка, в якій ми живемо вчотирьох. Тут просто нема місця для дітей. Ось коли з’їдете у своє житло, тоді й заведете дітей, скільки захочете, – говорила Ніна Ігорівна. Ірина, невістка Ніни, ще до весілля не подобалася свекрусі. А вся справа у спадщині Ірини. Точніше, без сп адщини. Батьки Ірини мали одну трикімнатну квартиру, яку вони залишили братові Іри. Мовляв, ось він голова сім’ї, йому стартовий капітал потрібніший.
Ось і Ірина з Владом стали жити у двійці батьків хлопця . Спочатку ніхто не поспішав прописувати Ірину у домі Влада. Батьки думали та сподівалися, що молода пара разом ненадовго. Але вони побралися. Батьки Ірини вже дошкуляли їй, мовляв, у тебе чоловік такий поганий, прописати тебе не хоче. Ці слова Ірина передала Владу, і той зміг переконати господарів цієї самої квартири, його батьків, прописати й Ірину, але за однієї умови: поки молоді живуть там, ні про яких дітей говорити не можна. Молодята днями працювали, все заради того, щоб нагромадити на власну квартиру. І в них навіть виходило накопичити деяку суму, але раптово все пішло не за планом.
Ірина заваrітніла. Приховувати своє становище довго було неможливо, а про переривання ваrітності молода пара навіть не хотіла думати… довелося розповісти все Ніні. Почувши цю новину, вона, підібгавши губи, пішла до своєї кімнати, гучно зачинивши двері за собою. — Ви вчинили дуже підло! Самі вирішуйте, або позбавляєтеся дитини, або переїжджаєте у свою квартиру. У мене вдома паразитів вистачає, ще одного не потерплю. — Мамо, заспокойся. Ірина лише навесні народжувати збирається. Якщо ти так не хочеш бачити онука, будь-коли можеш на дачу переїхати. — Тобто ви мене ще й виселятимете з мого будинку? — Без кінця кричала і обурювалася Ніна. Ніна все не залишала спроби змусити молодят переїхати. Вона з раннього ранку до пізньої ночі шуміла на кухні або пилососила, щоб не дати Ірині відпочити. Незабаром вона стала влаштовувати чаювання у себе вдома з галасливими подружками, а потім ще дозволила чоловікові курити вдома. Ірина не могла так довго протриматись.
Вона вже почала шукати житло сама. Розпитувала колег про вільні квартири в їхніх будинках та районах, дивилася на сайти. Все було марно, доводилося йти на відчайдушні заходи. Серед колег знайшовся один, небайдужий до пр облеми молодої пари. Він жив один зі своєю мамою, але будинок у них був дуже великий, та настільки, що легко знайшлося б місце для нових мешканців. До них і переїхали молодята. Незабаром Ірина народила дівчинку, яку, з радістю, доглядала мати колеги. Молода сім’я все ще економила на всьому і шукала собі житло. Вже через 4 місяці їм вдалося накопичити на першу зйомну квартиру і переїхати.