З першим чоловіком я прожила лише 5 років. Після наро дження сина він дуже змінився, не приносив додому rрошей, став байдужим, жив лише заради себе. Спочатку я терпіла і думала, що все налагодиться, але я дуже помилялася. Якось я просто забрала сина і пішла від нього. Мені довелося багато працювати, щоб забезпечити дитину та себе. Колишній чоловік нам нічим не допомагав, навіть не цікавився, де і як живе його син. Коли синові було 9 років, я познайомилася з дуже гарною людиною. Він був добрий, чесний, розумний, мав гарну роботу.
Ми зустрічалися майже рік, коли Антон зробив мені пропозицію. Я світилася від щастя. І звичайно ж, одразу погодилася. Проте, я раділа недовго. Все змінилося, коли Антон вирішив познайомити мене зі своєю родиною. Вони були проти нашого союзу, і все тому, що я розлучена та ще й з дитиною на руках. Сестра Антона була у шлюбі 15 років і дуже пишалася цим. Вона вважала, що ро злучена жінка немає права на щастя, оскільки їй вдалося зберегти свій перший шлюб. Я намагалася пояснити їй, що причини розлучення бувають різні, але вона не хотіла мене слухати. Вона твердила, що я не гідна Антона, і він не повинен ростити та забезпечувати чужих дітей. Антон весь час мовчав і не підтримував мене.
Наприкінці розмови батьки Антона оголосили, що весілля не буде. Мені було боляче вислуховувати все це, і я пішла, сподіваючись, що Антон піде за мною. Однак цього не сталося. Наступного дня до мене приїхав коханий і заявив, що без благословення батьків не може одружитися і що нам краще розлучитися. Я сперечатися не стала, зрозумівши лише, що Антон — слабак, який не в змозі захистити кохану жінку. Через деякий час я дізналася, що сестру Антона покинув чоловік заради молодої kоханки. Я переконалася, що закон бумерангу таки існує.