Ми з чоловіком прожили у шлюбі 2 роки, дітей у нас не було, але мій чоловік якось особливо не прагнув і не говорив про те, що хоче дітей.Я особливо не наполягала на цьому, думала, що зараз він хоче пожити трохи для себе, але невдовзі все зміниться. Я думала навіть, що якщо він дізнається про те, що я ваrітна — зрадіє і скаже, що завжди поруч.Останнім часом я помітила, що чоловік змінив свою поведінку, більше не звертає уваги на мене, постійно кричить, якщо йому щось не подобається.Поруч із нами жила одна бабуся і вона мені говорила,
що бачила чоловіка з якоюсь молодою дівчиною, а я відмовлялася вірити в те, що мій чоловік зраджує мені. Я вирішила все ж таки поспостерігати за ним, він часто приходив додому пізно, говорив по телефону з кимось, сидячи в туалеті. Коли я питала, хто йому стільки дзвонить і пише; він казав, що це не моя справа або дзвонив колега по роботі. Я йому сліпо вірила, не хотіла руйнувати наш шлюб, але одного разу вирішила взяти телефон та перевірити. Незважаючи на те, що мені було складно взяти телефон чоловіка, все ж таки один раз я ри зикнула. Скориставшись тим, що він міцно спав, я взяла мобільний телефон з-під подушки і пішла у ванну, там я закрилася і почала шукати листування. Я виявила контакт «Іра» і вирішила подивитися,
про що вони спілкувалися: він освідчувався їй у коханні, говорив такі слова, що навіть я не чула їх від нього. В одному з листуванні він скаржився на мене, казав, що я його більше не цікавлю як дружина, і мені стало так прикро та мерз енно на ду ші. Вранці я його вигнала з дому і подала на ро злучення, бо не маю наміру терпіти такого стосунку.