До того, як ми з Артуром зіграли весілля, я жила у власній, однокімнатній квартирі, а він з батьками в трикімнатній квартирі. Після весілля, на сімейній раді, з ініціативи батьків чоловіка, було прийнято рішення, обміняти мою квартиру, на дві третіх квартири батьків Артура. Так як, як висловилася свекруха: «молодій сім’ї потрібно більше простору». Таким чином свекри стали жити в моїй однокімнатній квартирі, а ми з чоловіком в їх трикімнатному житлі. Жодних документів не оформляли. Просто помінялися місцем проживання.
Через двадцять років шлюбу, Артур вирішив, що я його вже не влаштовую і пішов до молодої коханки. Коханка приїжджаючи, живе на знімній квартирі. Через деякий час він прийшов до мене з вигідною, в його уявленні, пропозицією. — Я пропоную обмінятися з батьками житлоплощею. Вони переїдуть в свою квартиру, стануть тобі з дочкою гарною підмогою. Вам вчотирьох буде набагато веселіше жити. А я з Томою буду жити в твоїй квартирі. Щоб не витрачатися на знімання житла. Від такого нахабства на мене знайшов правець.
Мало того, що кинув мене заради молоденької, так я ще й їх повинна забезпечити житлом. До слова, зі своїми свекрами у мене прекрасні стосунки. Чудові люди. Свекруха ніколи не втручалася в наше життя. На мої прохання допомогти в тій чи іншій справі відгукувалася миттєво. Сама з порадами не лізла. Але це коли ми жили на відстані. А як воно буде, якщо ми станемо жити разом? Краще не ризикувати. Я відповіла Артуру сухою і твердою відмовою. Після цього ми знову зібралися всі разом:
свекруха зі свекром, Артур і я з донькою. Більшістю голосів, проти був тільки мій колишній, вирішили — я з дочкою переїжджаємо жити в мою однушку, батьки Артура повертаються жити в свою квартиру. Зараз Артур зі своєю зазнобою живуть, як перелітні птахи: коли з фінансами проблем немає — знімають житло, якщо з фінансами виникають проблеми — перебираються жити до батьків.