Моя дочка заваrітніла від хлопця в 19 років і залишилася одна з дитиною на руках. Вона звичайно ж хотіла відмовитися від дитини в полоrовому будинку, але я сказала, що нехай вона народить, а я допоможу. Я не стала засуджувати свою дочку, адже в житті все буває, а відмовлятися від дитини – гр іх. Моя дочка Олена наро дила доньку, і я стала за нею доглядати. Я думала пройде трохи часу, і донька почне шукати собі роботу, закінчить навчання, але як я бачила, вона вчитися не прагнула, працювати теж не поспішала. У мене зарплата була невеликою,
тому доводилося багато в чому собі відмовляти, щоб виростити дочку, але я робила все це з любов’ю, так як обожнювала свою онуку. Коли онука виросла трохи, її мама почала її ображати за те, що вона багато їсть, що фігура у неї як у свині — як любила вона говорити. Вона звинувачувала Ангеліну в тому, що через неї не може побудувати відносини і вийти заміж, це дуже поранило дівчинку, і вона заїдала свій ст рес. Минуло ще трохи часу, Лена взагалі перестала стежити за своєю дочкою, знайшла собі мужика і сказала, що виходить заміж.
Я була рада за свою доньку, але Ігор був далеко не мрією, але я не стала втручатися в її особисті справи, вона сказала, що переїжджає до нього і забирає доньку. Пізніше виявилося, що вітчим не полюбив Ангеліну і постійно при нижував її, обзивав її коровою, а моя дочка сміялася над його грубими жартами. Один раз взагалі сказав, що не збирається годувати свиню; внучка моя не витримала і подзвонила мені; я приїхала і забрала її, так як не збираюся її нікому в об разу давати.