Я одружена вже десять років. Ми з чоловіком дуже любимо одне одного. Через два роки після весілля у нас наро дилася донька. За рік ми вирішили хрестити Оксанку. Мою рідну сестру не хрестили, тому вона не могла бути у цій ролі. Ось і вибір ліг на сестру чоловіка. Золовка стала хрещеною нашої дівчинки, бо більше на прикметі нікого не було. Всі приготування та покуnки до хрещення були за наш рахунок, у чому я навіть не сумнівалася. Але завжди заважала одна обставина: у нас із її сім’єю були проблемні стосунkи.
Я конкретно не хотіла спілкуватися з ними. Робила це виключно за ради чоловіка. Спочатку ми сім’ями товаришували. Завжди збиралися на всі свята: від Нового року до дня народження. Але був один неприємний момент. Вони завжди приходили, але ніколи нічого не дарували нам. Коли у сестри чоловіка був ювілей, я, чесно кажучи, не хотіла йти. Але чоловік сказав, що це буде негарно з нашого боку. Тому ми пішли, і навіть куnили їй добрий подарунок. Все пройшло цілком пристойно. Ми провели гарний вечір. Побачилися з усіма родичами, побалакали. Настрій після свята був приємним. Повернулися додому пізно.
Через місяць ми мали святкувати день народження нашої доньки , але від них не було навіть дзвінка з вітаннями. Те саме було і з моїм днем народження. Мені не потрібні жодні візити чи подарунки, але елементарно можна було зателефонувати та привітати. І так вони чинили завжди. Незабаром мали бути хрестини молодшої доньки золовки. Сестра чоловіка одразу заявила, що всі витрати має сnлатити хресна. Цікаво виходить. Коли справа стосується інших, то все має бути за традиціями. Мені не потрібні від них подарунки, просто приїхали хоча б із чимось смачним для дитини. Після цього я припинила спілкування з ними. Чоловік на мене був дуже скривджений через це.