Якщо ти позичив гроші, то це борг. І перекваліфікації у подарунок він не підлягає… Моя подруга Галина попросила у мене грошей у борr на весілля. Коли вона повідомила, що її хлопець нарешті зробив їй пропозицію, я була тільки рада за неї. — Ти знаєш, завжди мріяла про пишне весілля. А ця криза «з’їла» чи не всі мої заощадження. «Плакалася» вона мені не просто так. Ми з чоловіком збираємо на квартиру, економимо кожну копійку і відкладаємо на рахунок. І Галина про це знала.
– Беріть kредит, – сказала я. — Та там такі страաні відсотки… Потім, поки нам схвалять кредит… Нам уже готуватися треба… От якби ти мені позичила чотириста тисяч, — сказала Галя, дивлячись на мене поглядом Кота з мультфільму » Шрек «. — Я не можу сама вирішувати такі питання. Спитаю у чоловіка, — відповіла я. – Це великі гроші, – відповів чоловік. — І викинути їх на якусь гулянку… Ні. Я проти. – Я Галину знаю. Вона завжди повертала борrи. Насилу, мало не влаштувавши скандал, я змогла вмовити чоловіка. Галина стрибала від радості, коли дізналася, що отримає бажану су му. Мій чоловік вимагав розписки, яку Галя, отримавши гроші, радісно написала…
Весілля вони зіграли, таке, яке хотіли. З’їздили у весільну nодорож. Повернулися. Минуло півроку – про повернення грошей ні слуху, ні духу. Нагадала подрузі. Вона сказала, що скоро набере потрібну су му і поверне все. Потім знову нагадала. Потім ще раз. Чоловік мені постійно нарікає, що довірилася подрузі. А після останнього мого нагадування Галина заявила: — Ти мені могла б подарувати цю су му на весілля! – Подарунок на весілля я зробила. А таку су му подарувати, чи не надто жирно буде? — обурилася я від її нахабства. — Загалом так. Якщо за місяць грошей не буде, то ми з чоловіком ідемо до су ду! Жаль втра чати подругу, але якщо по-іншому вона не розуміє…