Після полоrів Світлана відмовилася від своєї дитини. Зазвичай від таких дітей одразу відмовляються. Було зрозуміло, що з немовлям щось не так, навряд чи воно виросте здоровою людиною. Світлана ще запитала у чоловіка, може вони все ж таки ризикнуть і спробують полікувати дитину, але чоловік повністю залишив всю відповідальність на Світліні, тому вона одна прийняла таке рішення. Після того, що сталося, Світлана стала постійно сва ритися з чоловіком. Вона погано спала ночами, їй снився її синок, його сумні очі.
Свєта зви нувачувала чоловіка, що він не підтримав її у скрутний момент життя, не сказав, що вони з усім упораються і зможуть виховувати хво рого сина. У результаті вони розлу чилися. Світлана ще двічі виходила заміж, але народити дитину так і не змогла. Вона пройшла всіх ліkарів, була цілком здорова, але все одно нічого не допомагало. До 45 років вона мала вже блискучу кар’єру, велику квартиру. Тільки щастя не було ніякого. Світлана не знала, як їй жити далі, адже не було жодного сенсу. І тоді вона вирішила, що знайде свого сина.
Але жодні зв’язки та великі гроші не допомогли розсекретити цю інформацію. Світлана навіть не знала, чи живий її син чи ні. Якось, занурившись у свої думки. Світлана вийшла з магазину. Вона, як завжди, кинула пару монет жебраку біля магазину. І раптом жебраку стало погано, у нього почалися судоми. Світлана тут же викликала йому швидку, залишилася поруч. І тут помітила, що у хлопця така ж родима пляма за вухом, з якою була її син.
Адже після полоrів вона встигла один раз подивитись на дитину. Вона разом із швидкою вирушила до ліkарні. Хлопцю допомогли, а Світлана швидко зробила тест на материнство. Це справді виявився її син. Та в нього було видно ознаки хво роби. Хоч йому було 20 років, але розвиток не відрізнявся від 10 дітей. Світлана зрозуміла, що доля дала їй шанс все виправити. Вона забрала сина додому і почала доглядати його, тепер у неї з’явився свій сенс життя.