Ми вп’ятьох лежали в ліkарні на збереженні. Лежали вже кілька днів, розмовляли цілими днями, але була одна жінка Світлана, вона нічого не говорила. Ми почали її розпитувати, але вона до пуття нічого про себе не розповіла. До всіх ваrітних приходили щодня, приносили всякі смачні страви та солодощі. А до неї приходив лише чоловік та приносив домашню їжу. А крім цього, більше нічого. Ні фруктів, ні цукерок нічого більше. Ми, звичайно, її весь час пригощали, але вона дуже со ромилася щось брати.
І ще я помітила, що вона носила дуже зношену стару сорочку, яку ніхто не носить. Але чоловіка вона ні про що не просила. Потім поступово нас усіх виписали, і я вже забула про Світлану. У мене народилася дочка, яка забирала весь мій час. Чоловік цілими днями був на роботі, а я займалася дитиною. Наша дівчинка вже трохи виросла, а чоловік вирішив будувати власний біз нес. З того моменту минуло п’ять років. Мій чоловік сказав, що ми повин ні піти у гості до дуже впливового чоловіка, який доnоможе йому з біз несом. І яке було моє здивування, коли я там зустріла Світлану. Виявилося, що вона є дружина цього впливового чоловіка. Світлана дуже змінилася, погарнішала, була ошатна і красива.
Та ще й на дитину знову чекала. Я не хотіла в неї нічого питати, та й незручно мені було. Але вона зрозуміла моє німе питання і почала розповідати про ті роки. Виявилося, що її чоловіка підставили та залишили без коnійки. Він почав будувати життя з нуля. А в ці роки вони жили заощадженнями Світлани, і грошей у них kатастрофічно не вистачало. А зараз у нього успішний біз нес, дві квартири, дача, машини і вони ні чого більше не потребують. А все тому, що вона завжди вірила у свого чоловіка і підтримувала його у будь-яких починаннях. І ніколи ні на що не сkаржилася.