На стінах нашого будинку з’являлося дедалі більше тріщин. Адже востаннє ми ремонтували його 20 років тому. Після розмови з чоловіком ми вирішили зробити ремонт. Ми маємо доньку, Лену, їй 10 років. Ми втрьох вирішили кілька днів пожити у свекрухи, адже вона жила зовсім поряд. Ми весь день пропадали на роботі, так що, по-перше, про Ленку могла б подбати бабуся, а по-друге, ми не заважали б їй протягом дня. Я підозрювала, що Ірина Леонідівна, буде не дуже рада нашій присутності в її будинку, але чоловік, Гліб, навіть не хотів розпочинати розмову про це. Гліб мав ключі від квартири матері, ми зібрали речі і пішли до неї, але деякі з них я залишила в гаражі, щоб вони не заважали Ірині Леонідівні.
Вона жила за свою пенсію, а всі її діти мали власні квартири та турботи на додачу, але мамі вони допомагали як фін ансово, так і своєю присутністю у потрібний момент. Коли ми увійшли до квартири, її будинку не було. Тоді я вирішила приготувати вечерю до приходу свекрухи. За кілька годин вона прийшла: — Що тут відбувається? Чому не подзвонили, я раніше повернулася б. — Ми ж ремонт недавно почали, і вирішили пару днів у тебе залишитися, — почав чоловік, — ти ж не проти? — Ну, ремонт зрозуміло, а я тут до чого? Невже залишитися в готелі не можна? Могли б запитати хоча б заради пристойності. Ми не свар илися, і свекруха нас виганяти не збиралася, але з її поведінки можна було зрозуміти,
що вона незадоволена нашою присутністю. Ірина Леонідівна скаржилася, що ми багато витрачаємо на дочку, мовляв, їй так багато одягу не потрібно, наприклад, чи телефон краще старий кнопковий давати для школи. Вона отримувала пенсію, та й мій чоловік із братами допомагали їй фінансово, як я вже відзначила, але свекруха все одно жорстко економила. Не залишала воду і світло увімкненою ні на зайву секунду, купувала якомога дешевшу їжу, а новий одяг вона купувала суворо з гострої потреби. У грошові питання їхньої сім’ї я не лізла, але фактично я могла повністю забезпечити свою дочку і без Гліба. На подяку за місце в її будинку, я стежила за порядком у квартирі і дуже шанобливо ставилася до свекрухи.
Я забиралася за нею, готувала поїсти і тримала весь будинок у чистоті. Але незабаром я помітила, що вона почала користуватись моєю добротою. Ірина Леонідівна смі тила, перестала купувати продукти і поводилася дуже нах абно. А враховуючи те, що мені ще треба доглядати за дитиною – вчити з нею уроки, займатися англійською і водити її в гуртки, я нічого не встигала. І ось ремонт у нас вдома закінчився, і я одразу ж переїхала у свій милий будиночок, проте чоловік мене не підтримав. Гліб сказав, що вдома пахне фарбою і він хоче залишитись у Ірини Леонідівни ще пару днів, доки запах не вивітриться. Я страшенно втомилася терпіти примхи його матері, назад до неї не збираюся, так що чоловік житиме з мамою один.