Якось до мене приїхала донька із сусідньої області, посиділи ми трохи, поговорили до душі, і ось я згадала, що в мене мобільний не працював. Я віддала його доньці подивитися, чому не можу додзвонитися до сина; дзвоню, а мене постійно скидає; І ось я помітила, що дочка змінилася в особі, коли переглянула телефон. Коли я запитала, у чому причина, Ірочка моя сказала, що син заблокував мене, тому я і не можу додзвонитися до нього. Після того, як вона сказала мені це, я почала думати, що ж могло бути причиною, і здогадалася — я ж квартиру переписала на свою дочку, ось і обр азився.
Я не могла зрозуміти причину обра зи, так як у сина була своя квартира, а моя дочка Іра по орендованих мотається, та й мені більше допомагає, наглядає за мною. Син як полетів зі свого гнізда, дуже рідко писав і дзвонив, навіть коли одружився, то сказав у останній момент; і мене не дуже тепло і прийняли, тому я анітрохи не жалкую про те, що подарувала квартиру своїй дочці. Здавалося б, що я виховувала їх однаково, але мій син виріс таким холодним, а дочка дуже чуйною; я працювала у дві зміни, щоб вони були у теплі, затишку.
Я ро злучилася з чоловіком, коли діти були зовсім маленькі, і ось я позбавила себе всього, аби їм було добре; але, певне, син не оцінив цього. Моя невістка теж не подаруночок, коли востаннє розмовляли з нею, вона висловила невд оволення з приводу того, що я переписала квартиру на дочку, а не на єдиного сина. Мені невістка говорила, що я маю думати про те, що в неї скоро буде онук, і вони думають про розширення квартири, бо в них занадто маленька. Незважаючи на це, я анітрохи не жалкую, і вдячна Богові за таку дочку.