Я не розумію, чому зараз пішла така нах абна молодь. Особливо це стосується сучасних невісток. Коли вони приходять в чужий будинок, то відразу думають, що їх повинні приймати, як найдорожчих гостей. Вони починають качати свої права, але забувають, що в чужий монастир зі своїм статутом не йдуть. Адже будинок свекрухи — це перш за все будинок її нареченого. Саме наречений був в цьому будинку дитиною, а не невістка, яка вважає, що тепер їй одній все навколо повинні і зобов’язані. Така нахабна поведінка відштовхує, і така поведінка була у моєї невістки.
Вона мені відразу не сподобалася, якась великорота. Весь час вважає важливим висловити свою думку, навіть якщо її не питають. Навіть якщо я веду розмову зі своїми подругами, вона все підслуховує і починає своє щось говорити. Мої подруги на неї в цей момент підозріло дивляться, розкривши очі. Ще до весілля невістка думала, що квартира записана на мого сина. Але насправді, квартира належить мені і моїй сестрі. Сестра у мене живе біля моря, так що ця квартира їй не потрібна, але ми порахували надійним, щоб квартира так і залишилася записана на нас.
Невістка ж думала, що після весілля я поїду жити до сестри, я просто часто до неї приїжджаю. А вона з чоловіком зможуть продати мою квартиру або обміняти на іншу, яка буде стояти в центрі міста, з дорогими сучасними меблями. Навіть під час весілля невістка підійшла до мене, щоб дізнатися, коли я поїду до сестри. Вже так їй нетерпілося продати мою квартиру. А я їй у відповідь просто розсміялася в обличчя. Вона залишилася в подиві, а я не стала їй щось пояснювати. Нехай сама задумається над своєю поведінкою. Але квартиру вона ніколи не отримає, від мене вже точно.