Коли донька вийшла заміж, у неї з чоловіком не було місця де жити. І вона думала, що може мене і мою матір обхитрити. Але все пішло не за планом. Донька Таня в свої 25 років вирішила вийти заміж. Я б нічого проти не мала, до того ж вік самий підходящий. Тільки от є одна проблема, яка мене сильно хвилює: а де ж молода сім’я буде жити? Це питання постало у мене докір горла. Я прямо поставила його Тані, на що почула: -Ну мам, як де? Ми в тебе першое час поживемо, поки на перший знос на іп отеку збираємо, а потім на свою квартиру з’їдемо.
-Ось так ти все швидко придумала, а у матері думки не запитала… -А ти що проти? -Так, я проти. Жити ви в мене не будете. Ви з зятем вже дорослі люди, раз вирішили створити сім’ю, ось і вирішуйте свої проблеми без батьків. Я в твої роки залишилася одна без чоловіка, з маленькими дітьми на руках, і ніхто мені не допомагав. -Мама, ну як же так, це не чесно. -Все чесно, я і твоєму братові сказала, що, якщо наречену призведе, нехай навіть не сподівається у мене залишитися. У мене однушка, місця і так мало. Після цієї розмови стосунки з дочкою ослабли. Може вона замислилася над своєю поведінкою, але тільки через пару днів прийшла до мене з новою ідеєю, крутіше попередньої:
-А що, якщо бабуся переїде жити до тебе, а ми тимчасово її квартиру займемо. Тим більше, за нею догляд потрібен, та й нудно вам окремо, а разом буде веселіше. -Яка ти «турботлива», якщо б дійсно думала про благо для бабусі, то не стала б її з рідної квартири виселяти, а сама б приїжджала до неї і допомагала їй. А так ти тільки свою вигоду скрізь шукаєш, я не думала, що виховала таку егоїстичну доньку. Після цього Таня більше не піднімала тему квартири. Може, їй стало соромно, а може — шукає нові варіанти.