Ну куди це годиться? Зовсім моя невістка з головою не дружить. Ну ладно сама, хочеш бути вегетаріанкою — будь їй. Їж свої салатики і овочі. Вони теж корисні. Але навіщо чоловіка і дітей тримати голодними?… Мій син одружився п’ять років тому. На міський. Ввічлива, струнка дівчина. З першого погляду мені сподобалася. За ці роки народила двох онуків погодків: трьох і двох років. У перший рік їх сімейного життя я до них не приїжджала. Поїхала в гості тільки коли народився онук. Коли нас пригостили тільки овочами, я трохи здивувалася, але особливого значення цьому не надала. Приїжджала до сина завжди з гостинцями. У нас же в селі своє, не мале, господарство.
Я їм і солінь, і варення, і котлет, і пиріжків з м’ясом, і курей, вже обскубаних, природно, привозила. Невістка все це викладала на стіл, але сама до м’ясного не доторкалася. Але я знову-таки не надавала цьому значення. Зараз же всякі дієти в моді. Може вона по дієті який харчується. Але коли ми приїхали на другий день народження молодшенького, тут то все і прояснилося. На стіл невістка виклала тільки овочі різні. І ні шматочка м’ясного. — Ти і чоловіка з синами годуєш, як кроликів, тільки морквиною? — запитала я. (К / В) — Шановна мамо, — відповіла невістка, — ми сім’я вегетаріанців. Я давно хотіла вас попросити, щоб ви не привозили м’ясного.
Ми таке не їмо. Я пішла, забравши свої сумки. Довго не могла прийти до тями. Гаразд ти, гаразд мій син, але діти! У них же зростаючий організм! Ти ж їм так здоров’я угробиш! І от не знаю, як бути? Подати на неї до суду і позбавити батьківських прав. Так адже я ще не пенсіонерка, сидіти з онуками не можу. А куди ж їх? У притулок? Так не піде. Переконати сина, щоб кинув цю вегетаріанку і переїхав до нас жити? Щось слабо віриться, що зможу його умовити. Час йде, а тим часом невістка псує здоров’я моїм онукам. Що робити?