За натурою я людина добра. Якщо комусь потрібна допомога, то завжди прийду першим. Але нещодавно я помітив, що люди цим користуються. А, конкретно, мої рідні діти. Я все життя присвятив своїй родині і військовій кар’єрі. Спочатку служив в армії, щоб вийти на потрібний рівень доходу. Завдяки моєму завзяттю та наполегливості, я зміг заробити пристойний стаж. Мені видали квартиру, і я отримую хорошу зарплату. Сподівався, що все, чого я досяг у молодості, з лихвою окупиться в старості — буду жити в своє задоволення. Але не тут-то було. У нас з жінкою було троє дітей.
Росли вони у вседозволеності, просто кажучи, ми їх сильно розбалували, і з кожним роком потреби зростали все більше і більше. Якщо раніше це були іграшки та одяг, то тепер — це квартири і машини. Закінчивши школу, всі троє отримали вищу освіту, потім одружилися. Всі витрати, як завжди, були на мені. Пройшли роки. З’явилися онуки. Поступово всі сини надійшли на престижну роботу, отримували високу зарплату. Але все одно вони постійно просили у нас грошей. Одному на автомобіль не вистачає, другого треба сплатити кредити, а третій – на іпотеку. На вихідні до нас приїжджали онуки. Природно, витрачалися і на них. А коли вони від’їжджали, ми з дружиною чекали наступної зарплати.
Останнім часом зарплата стала менше, тому я вирішив оформити собі пенсію. Я розумів, що, якщо сини прознают про це, нам знову з дружиною нічого не дістанеться. Вони будуть просити ще більше. І щоб цього не допустити, я вирішив від них приховати, що вийшов на пенсію. Всім кажу, що ходжу на роботу, а сам проводжу час в гаражі або на дачі у друга. Нарешті-то ми з дружиною могли жити так, як завжди хотіли. Все думаю, коли ж синам відкрити свій секрет. Поки ще сам не знаю. Але буду максимально відтягувати це час.