… Роман відмінний батько, у нас з ним немає поки спільних дітей, але я бачу те, як він ставиться до своєї доньки від першої дружини. Аліні дев’ять років, вона половину місяця живе у нас, а іншу половину у своєї матері. Мій чоловік через суд домігся цієї можливості спілкуватися з донькою, він в ній душі не чає, із задоволенням проводить їй час, балує. Дівчинка відповідає на його любов взаємністю. Мені подобається його дочка, вона слухняна і кмітлива дівчинка. Я навіть радію, коли бачу його ставлення до неї. Я на восьмому місяці вагітності і впевнена, що Рома буде відмінним батьком і для нашого малюка.
Є тільки одна проблема. Вже вкотре я заходжу додому і бачу у нас вдома колишню дружину мого чоловіка. У перший раз вона зробила вигляд, що не помітила мене, навіть не привіталася, задерла ніс вище і пішла. Вона мені не подобається, жінка з важким характером, багато Роману життя псувала. Бачити її в нашому будинку мені неприємно, вона начебто приходить до дівчинки, але я не бачу сенсу в її візитах, адже дитина іншу половину місяця у неї живе. Якщо їй хочеться бачити дочку частіше, вона могла б забирати її зі школи або домовитися і залишати у себе довше, а не у нас вдома сидіти.
У нас квартира однокімнатна, я не можу своїми справами займатися, поки вона у нас вдома сидить. Я поділилася з чоловіком своєю думкою щодо ситуації. Його теж напружує Єлизавета, але він боїться з нею конфліктувати, вона може знову заборонити йому бачитися з донькою, доведеться йти до суду. До того ж він сказав, що Аліна може бачитися з мамою, коли їй захочеться. Так, але невже обов’язково, щоб це відбувалося на нашій території?! Я вагітна, в моєму положенні не можна переживати, але ситуація мене сильно напружує.