Олена була родом з невеликого селища. Її батько не був проти випити, а мати тягнула на своїх плечах всю сім’ю. Незважаючи на всі складнощі, мама дуже любила свою дочку і постійно приділяла їй увагу.
У той час недалеко від селища, де жила сім’я Олени, розмістився циганський табір. Сільські діти почали дружити з циганськими. Малюки відмінно проводили час один з одним. Олена була серед них.
Коли дівчинці виповнилося сім років, її мама померла. З тих пір Олена почала жити тільки з батьком. Чоловіка таке горе остаточно зламало, і він став нерозлучним з пляшкою. На рідну дочку він абсолютно не звертав увагу.Через рік рідний дім Олени перетворився на справжній притон. Там постійно «гостювали» різні сумнівні чоловіки. Дівчинка їх боялася. Поки в будинку дівчинки вирували веселощі, вона ховалася в комірчині і плакала.
Зрештою Олена вирішила піти з дому. Куди? У неї не залишилося ніякої рідні. Але дівчинка не розгубилася і пішла до своїх друзів з циганського табору.Маленьку відразу ж прийняли без зайвих питань. Її історія схвилювала всіх дорослих циган. Лена залишилася жити в таборі, а рідний батько навіть не став шукати свою дочку.
До дев’ятнадцяти років Олена прожила в циганськійї громаді. До неї ставилися добре, але «своєю» дівчинка так і не стала. Але незважаючи на це, вона дуже вдячна цим людям, які змогли прийняти її і дати дах над головою.Проживши 11 років в таборі, Олена покинула його, її взяв за дружину звичайний хлопець. Зараз їй тридцять один рік. Вона вдруге заміжня, виховує трьох дітей. Дівчина працює продавцем на ринку і повністю задоволена своїм життям. Рідного батька вона всі ці роки не бачила і навіть не планує його шукати!